- намовити
- —————————————————————————————намо́витидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
намовити
Смотреть что такое "намовити" в других словарях:
намовити — див. намовляти … Український тлумачний словник
намовити — див. намовляти … Словник синонімів української мови
нагварити — намовити … Лемківський Словничок
намовляти — намовити (підмовляти кого н. робити щось), під юджувати, під юдити, підмовляти, підмовити, настренчувати, настренчити, наштовхувати, наштовхнути … Словник синонімів української мови
намовлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намовити. || намо/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
намовлення — я, с. Дія за знач. намовити … Український тлумачний словник
понамовляти — я/ю, я/єш, док., перех. Намовити багатьох … Український тлумачний словник
наврочити — (кого за народними уявленнями, заподіяти кому н. нещастя, спричиняти в когось хворобу тощо магічним поглядом, словами / діями); наслати, насилати (що на кого), напустити, напускати (що на кого, кому зазв. із прямим додатком назвою нещастя,… … Словник синонімів української мови
обмовляти — обмовити (кого неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого н.; несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого н.), о(б)суджувати, о(б)судити, судити, неславити, о(б)говорювати, о(б)говорити, ославляти, ославлювати, ославити,… … Словник синонімів української мови
підмовляти — підмовити (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, учинків), підговорювати, підговорити, намовляти, намовити, наспівувати, наспівати, підучувати, підучити, натуркувати, натуркати, нараджувати, нарадити; підохочувати, підохотити,… … Словник синонімів української мови
