намовити

намовити
—————————————————————————————
намо́вити
дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "намовити" в других словарях:

  • намовити — див. намовляти …   Український тлумачний словник

  • намовити — див. намовляти …   Словник синонімів української мови

  • нагварити — намовити …   Лемківський Словничок

  • намовляти — намовити (підмовляти кого н. робити щось), під юджувати, під юдити, підмовляти, підмовити, настренчувати, настренчити, наштовхувати, наштовхнути …   Словник синонімів української мови

  • намовлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намовити. || намо/влено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • намовлення — я, с. Дія за знач. намовити …   Український тлумачний словник

  • понамовляти — я/ю, я/єш, док., перех. Намовити багатьох …   Український тлумачний словник

  • наврочити — (кого за народними уявленнями, заподіяти кому н. нещастя, спричиняти в когось хворобу тощо магічним поглядом, словами / діями); наслати, насилати (що на кого), напустити, напускати (що на кого, кому зазв. із прямим додатком назвою нещастя,… …   Словник синонімів української мови

  • обмовляти — обмовити (кого неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого н.; несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого н.), о(б)суджувати, о(б)судити, судити, неславити, о(б)говорювати, о(б)говорити, ославляти, ославлювати, ославити,… …   Словник синонімів української мови

  • підмовляти — підмовити (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, учинків), підговорювати, підговорити, намовляти, намовити, наспівувати, наспівати, підучувати, підучити, натуркувати, натуркати, нараджувати, нарадити; підохочувати, підохотити,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»